Застава за квартиру: коли власник має право не повернути гроші

Орендар під час заселення може сплатити два окремі платежі — гарантійну заставу та страховий депозит. Гарантійна застава зазвичай дорівнює місячній орендній платі, і за домовленістю сторін її можуть зарахувати в рахунок останнього місяця проживання.

Страховий депозит призначений для компенсації можливих збитків. Його розмір сторони визначають окремо, тому він може перевищувати місячну орендну плату.

Власник має право частково або повністю залишити заставу собі, якщо орендар не виконав домовленостей. Підстав кілька: залишився борг за останній місяць оренди; не сплачені комунальні послуги; пошкоджені меблі, техніка, сантехніка чи інше майно; не повернуті речі, зазначені в акті приймання-передачі; виїзд без попередження у визначений договором строк.

Якщо сума збитків менша за розмір застави, власник зобов'язаний повернути різницю. Якщо ж підстав для утримання коштів немає, заставу віддають згідно з умовами договору.

Щоб не втратити гроші, у договорі варто чітко прописати суму застави, її призначення, строк повернення та конкретні випадки, коли власник може утримати частину або всю суму. Окремо потрібно узгодити, за скільки часу орендар має повідомити про виїзд.

Під час заселення складають акт приймання-передачі. У ньому фіксують стан квартири, меблів, побутової техніки, сантехніки та іншого майна — так легше відрізнити пошкодження, які були раніше, від тих, що з'явилися під час оренди.

Якщо частину депозиту спрямовують на компенсацію ремонту, суму краще підтвердити письмово, наприклад двостороннім актом. Орендарю також варто зберігати підтвердження оплати оренди та комунальних послуг.

Варто пам'ятати: якщо орендар перестав платити, власник не може просто змінити замки чи виставити його речі за двері. Для виселення доведеться діяти через суд, а також можна вимагати стягнення боргу за оренду.