Опішнянська громада: 7 років реформ, кераміка та безбар'єрність

Микола Різник очолює Опішнянську громаду вже сім років. За його словами, посаду він обійняв у найскладніший для країни час: спочатку на роботу вплинула пандемія коронавірусу, а потім — повномасштабне вторгнення. Попри це, за його каденції вдалося реалізувати три ключові проєкти: завершити реконструкцію центру первинної медико-санітарної допомоги, створити перше комунальне підприємство з виготовлення кераміки та впровадити безбар'єрність у громаді.

На реконструкцію амбулаторії з місцевого бюджету виділили 23 мільйони гривень, роботи стартували у 2024 році. Будівля, яка колись була районною лікарнею, не бачила ремонту з часів будівництва, тож поставали навіть питання про її закриття. Тепер тут завершили ремонт, заклад працює та приймає пацієнтів. Збільшився перелік послуг: закупили нове обладнання, аналізатори та рентген, тож місцевим жителям більше не потрібно їхати до Полтави для обстежень. Також обладнали кабінет для реабілітації військових.

Окремим напрямом роботи стала доступність. Опішня увійшла до 15 пілотних громад програми «Рух без бар'єрів». Завдяки цьому 4,2 кілометра пішохідної зони зробили доступними для маломобільних груп населення. Втім, виконати вдалося не все: кошти надійшли на рахунки лише восени, тож частину робіт не встигли завершити. Неосвоєні гроші довелося повернути державі. За словами Різника, ідея програми була хорошою, але через затримку фінансування громади змушені були працювати в сніг та мороз. У підсумку вдалося реалізувати близько 70% запланованого: із 22 об'єктів програми повністю завершили лише чотири, решту тепер доробляють за власний кошт. Зокрема, на завершення безбар'єрності в місцевому ліцеї потрібно ще близько 10 мільйонів гривень.

Одним із пріоритетів розвитку громади Різник називає туризм. Минулого року туристичний збір склав близько 350 тисяч гривень, а за сім місяців цього року — вже понад 160 тисяч. Цей напрям закріплений у стратегії розвитку. У громаді створюють туристичні локації та умови для бізнесу: відкриваються готелі, ресторани, місця розміщення. Гроші, які витрачають відвідувачі, залишаються в місцевій економіці та дають змогу працювати підприємцям. Окремо громада підтримує внутрішньо переміщених осіб, які відкривають нові локації, — переважно через грантові кошти, адже бюджетних ресурсів на це бракує.