Вітряки в Карпатах: що обіцяє 1,5 ГВт вітроенергетики та чим це загрожує горам

Про плани створити в Карпатах вітроенергетичний кластер на 1,5 гігавата заявив президент Володимир Зеленський під час саміту «Карпатської вісімки», що відбувся на Івано-Франківщині. За його словами, гори можуть стати не лише транзитною територією, а й постачальником електроенергії для Євросоюзу.

Природоохоронці з такою локацією не згодні. Фахівець зі збереження екосистем ГО «Екодія» Богдан Кученко в ефірі «Суспільне Студія» зазначив, що розвивати сонячну та вітрову генерацію Україні потрібно, але для цього достатньо територій поза Карпатами. За його підрахунками, гори займають близько 4% площі країни, а високогір'я, де планують ставити турбіни, — менш ніж відсоток.

«Ці унікальні високогірні території мають високу природну цінність і загалом є унікальним об'єктом, який потрібно берегти», — наголосив він.

Окремий аргумент — інфраструктура. На рівнині вона вже є, тож не доведеться прокладати нові дороги та вирубувати ліси. Кученко припускає, що вибір гір зумовлений інтересами бізнесу: компанія-забудовник має завод із виробництва деталей вітротурбін у Перечині, тому логістично їй зручніше працювати на Закарпатті. Ще одна вигода — експорт електроенергії до ЄС.

«А Карпатський регіон і Україна як держава, крім податків від цього бізнесу, особливих переваг не отримають», — вважає природоохоронець.

За його словами, один промисловий вітряк разом із фундаментом, майданчиком під важкий кран і під'їздами займає до гектара. На Полонині Руні, де планують 30 турбін, частину фундаментів уже залили, а пошкоджено, за словами Кученка, десятки гектарів. Дороги там сягають 12 метрів завширшки, під ними повністю знищується природний рослинний покрив. Для прокладання 12-кілометрової дороги, зокрема через праліси, вирубали понад 15 га лісу, ще близько 70 га — під лінію електропередачі.

«Тобто загалом до 100 гектарів лісу було знищено тільки для одного проєкту на Полонині Руні. І цей ліс уже ніколи не відновиться», — додав він.

За планами, які наводить Кученко, йдеться щонайменше про 300 вітряків на семи гірських хребтах — саме це відповідає показнику 1,5 ГВт. Руна в цій схемі — лише 30 турбін, тож масштаб руйнувань доведеться множити щонайменше на десять.

Голова підкомітету Верховної Ради з питань енергозбереження Сергій Нагорняк в ефірі того ж проєкту зауважив: для балансу енергосистеми нові потужності найбільше потрібні в центральних і східних областях, де після втрати Запорізької АЕС виник дефіцит генерації. Карпати ж він бачить перспективними насамперед для експорту.

«Але найголовніше — для того, аби ця генерація потрапляла не в українську енергосистему, а йшла на експорт, потрібно будувати відповідні переходи», — сказав депутат, додавши, що розширенням пропускної спроможності мереж у напрямку ЄС мають займатися «Укренерго» та європейські партнери.

За його словами, бізнес уже будує вітропарки в Карпатах, отримав технічні умови від «Укренерго» і продовжуватиме. Нагорняк пропонує узгоджувати такі проєкти з екологами та укладати договори про відновлення доріг і насаджень після будівництва. Він також нагадав, що частина інвесторів залучає кошти ЄБРР та Європейського інвестиційного банку, які вимагають серйозних досліджень, зокрема щодо птахів, — через це реалізація проєктів триває роками. Громади, за його словами, отримують близько 1% від валового прибутку генерації.

Що вже відомо про Руну. Першу ВЕС на Закарпатті встановили у серпні 2024 року в Нижньоворітській громаді. Згодом з'явилися плани на 30 турбін на Полонині Руні — популярному туристичному місці поруч із заповідними зонами, де місцеві збирають ягоди. Активісти зареєстрували петицію до Закарпатської облради із закликом зупинити промислові вітропарки в горах, а в травні 2025 року близько двадцяти людей пікетували Держекоінспекцію області, вимагаючи зафіксувати порушення. 15 липня 2025 року в акті Держекоінспекції Закарпаття записали, що оцінка впливу на довкілля для цієї ВЕС не потрібна. 11 серпня 2025 року в суді заслухали дебати у справі «Екологія — Право — Людина» проти Тур'є-Реметівської сільради щодо детального плану території під 30 вітряків, а 21 серпня 2025 року суд ухвалив рішення. 13 лютого 2026 року Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства погодило проєкт будівництва ВЕС на Полонині Руні: перевірки в Тур'є-Реметівській громаді порушень не виявили, будівництво ведуть із дотриманням земельного та містобудівного законодавства.

Порада власнику житла: якщо ви живете в громаді, де планують вітропарк, варто заздалегідь з'ясувати в місцевій раді умови інвестиційного договору — які дороги та насадження відновлять, які надходження отримає громада і як ці кошти розподілять. Це той випадок, коли деталі договору важать більше за загальні обіцянки.