Таунхаус у Дубаї за 670 тисяч доларів: що відомо про нерухомість, пов'язану з родиною Кравченка

Йдеться про інвестицію в будівництво вілли в котеджному містечку в Дубаї, яку, за даними журналістів, зробила Аліна Шкробанець — колишня теща Руслана Кравченка. Саме він на той момент очолював Київську обласну військову адміністрацію, а згодом став генеральним прокурором України.

За підрахунками журналістів, сума в 670 тисяч доларів на момент угоди дорівнювала приблизно 24,5 мільйона гривень за курсом НБУ. Ішлося про таунхаус площею 143 кв. м у комплексі Damac Lagoons.

Окрему увагу журналісти приділили збігу дат. Саме 20 липня 2023 року, в день інвестування коштів у дубайську нерухомість, з Офісу генерального прокурора звільнилася Олена Шкробанець — донька Аліни Шкробанець і на той час дружина Руслана Кравченка. Це зазначено в її декларації.

Згодом ситуація змінилася: у листопаді 2024 року Руслан Кравченко та Олена Шкробанець офіційно розлучилися. А вже у 2025 році Аліна Шкробанець продала таунхаус у Дубаї київському ресторатору Андрію Кейбашу, власнику ресторану La Veranda.

Сама Аліна Шкробанець заперечує факт купівлі нерухомості в Об'єднаних Арабських Еміратах. За її словами, персональні дані могли використати без її відома. Вона також заявила, що з Русланом Кравченком не спілкується вже понад два роки і що він ніколи не звертався до неї з приводу придбання чи оформлення майна.

Інформацію про дубайську нерухомість журналісти отримали з витоку масиву даних у межах співпраці з Organized Crime and Corruption Reporting Project (OCCRP).

Що це означає для власника житла. Історія показує, як дані про закордонні угоди з нерухомістю спливають навіть через роки після інвестиції: витік масиву даних охоплює купівлю-продаж, площу об'єкта та суму угоди, а отже, ці відомості можуть з'явитися публічно незалежно від того, хто саме фігурує у документах. Для покупця житла за кордоном це практичний сигнал уважніше ставитися до оформлення права власності на своє ім'я та зберігати підтвердні документи — особливо якщо згодом доведеться пояснювати походження коштів або спростовувати використання своїх персональних даних третіми особами.