Дим у Києві після обстрілів: як захистити квартиру й чи допоможе очищувач

Після масованих обстрілів у Києві якість повітря неодноразово тимчасово погіршувалася. Зокрема, після липневих атак міська система моніторингу фіксувала зростання концентрації дрібнодисперсних частинок: через слабкий вітер і температурну інверсію продукти горіння накопичувалися біля землі. КМДА тоді радила зачиняти вікна, менше бувати надворі та за можливості користуватися очищувачами.

Проблема не зникає разом зі звуком вибухів. Пожежі на складах, підприємствах, у житлових будинках і на об'єктах інфраструктури ще годинами впливають на повітря. Найнебезпечніші з домішок — частинки PM2.5 діаметром до 2,5 мікрометра: вони проникають глибоко в легені, а частина пов'язаного з ними забруднення може впливати на шлунково-кишковий тракт, серцево-судинну та нервову системи.

Горить не лише деревина, а й будівлі, автомобілі, пластик, утеплювачі, паливо, промислові об'єкти — тому склад диму дуже різний. ВООЗ зазначає, що під час горіння штучних матеріалів у суміші з'являються токсичні метали, поліциклічні ароматичні вуглеводні та інші шкідливі речовини, які зберігають активність десятки годин. Тож сильний запах — сигнал зачинити вікна, але його відсутність не означає, що концентрація дрібних частинок уже безпечна.

Наслідки для здоров'я не обмежуються кашлем. Короткочасний вплив високих концентрацій дрібнодисперсного пилу може викликати подразнення очей і дихальних шляхів, кашель, задишку, головний біль, загострення астми та хронічних захворювань легень. У людей із серцево-судинними хворобами забруднене повітря пов'язане з гіршим контролем гіпертонії, появою аритмій і декомпенсацією серцевої недостатності. Особливо вразливі діти та люди похилого віку з кількома діагнозами. Але й здоровій молодій людині не варто бігти десять кілометрів: під час навантаження дихання частішає й глибшає, тож доза забруднювачів зростає.

Що робити вдома. Передусім перевірте офіційні повідомлення про якість повітря, а не лише вигляньте у вікно. Зачиніть вікна й балконні двері, тимчасово зменште приплив зовнішнього повітря. Якщо вентиляція активно тягне повітря з вулиці — переведіть її в режим рециркуляції або вимкніть зовнішній приплив, якщо конструкція дозволяє. Кондиціонер також краще використовувати в режимі рециркуляції. Відкладіть пробіжки, тренування й тривалі прогулянки. Не паліть, не запалюйте свічки, не смажте й не користуйтеся аерозолями та освіжувачами повітря. Для виходу надвір краще підігнати FFP2/N95, а не звичайну медичну маску. Коли офіційні показники нормалізуються, приміщення можна нормально провітрити.

Про очищувачі. Найпрогнозованіше працює механічний HEPA-фільтр: він затримує дрібні аерозольні частинки, зокрема значну частину диму. Але дорогий прилад не обов'язково очищає краще за дешевший. Дивитися варто на три речі: справжній HEPA-фільтр, продуктивність CADR і доступність змінних фільтрів. CADR — це обсяг очищеного повітря, який прилад подає за певний час. Маленький очищувач може мати хороший HEPA, але якщо він пропускає замало повітря, у великій вітальні ефект буде мінімальним.

EPA для диму радить орієнтуватися на smoke CADR щонайменше двох третин площі кімнати у квадратних футах. У наших одиницях це приблизно так: для кімнати 20 м² — CADR близько 240–250 м³/год або більше, для 30 м² — близько 360 м³/год. Якщо стелі високі або кімната переходить у відкриту кухню чи коридор, запас продуктивності потрібен більший. Саме тому бюджетна модель за 5–6 тис. гривень іноді корисніша за значно дорожчий пристрій: якщо перша має нормальний HEPA і достатній CADR, а другий — ні.

HEPA працює з частинками, а для частини газів і запахів додають активоване вугілля. Комбінація HEPA плюс вугілля під час погіршення повітря логічніша, ніж просто HEPA, але тонкий чорний вугільний шар у багатьох побутових моделях не робить очищувач універсальним захистом від токсичних газів. І головне: ні HEPA, ні вугілля в типовому побутовому приладі не захищають від чадного газу — CO. Він складається з молекул і проходить крізь такий фільтр. Якщо пожежа чи задимлення сталися у вашому будинку, під'їзді чи сусідній квартирі, спрацював датчик чадного газу або людина відчуває головний біль, нудоту, запаморочення, слабкість чи сплутаність свідомості — залиште небезпечне приміщення та дійте за рекомендаціями екстрених служб. Очищувач — це засіб зменшення побутової експозиції, а не обладнання для перебування в зоні максимального навантаження.

За «іонізацію», «плазму» чи вироблення озону переплачувати не варто: озон сам подразнює дихальні шляхи. Під час задимлення потрібен не прилад, який додає в кімнату ще одну реактивну молекулу, а той, що фізично пропускає великий об'єм повітря через хороший фільтр. Якщо очищувач один, не намагайтеся очистити ним одразу 100 квадратних метрів. Ефективніше створити одну умовно чисту кімнату — спальню або кімнату, де перебуває дитина чи людина з проблемами дихання або серцево-судинним захворюванням. Зачиніть там двері й вікна та запустіть очищувач на високій швидкості. І не вимикайте його за двадцять хвилин «до зеленого індикатора» — лишайте працювати постійно, поки зовнішнє повітря забруднене.

Датчик самого очищувача — не лабораторний аналізатор, а лише орієнтир. Рішення відчиняти вікна краще ухвалювати за даними міського моніторингу: київська система контролю відстежує, зокрема, PM2.5, PM10, NO₂, SO₂, CO та озон.