Будинок до 1992 року: коли реєстратор відмовить через вік забудовника

Для будинків, зведених до 5 серпня 1992 року, введення в експлуатацію не вимагається. Реєстратор бере технічні характеристики об'єкта та дані про присвоєння адреси з електронної системи. Якщо адресу надали раніше і в системі її немає, заявник подає паперовий документ про її присвоєння. Коли ж право власності на земельну ділянку вже внесено до реєстру, достатньо зазначити її кадастровий номер — окремий документ про адресу не потрібен.

Із цим спрощенням пов'язана й пастка. За законом право власності на новозбудоване майно виникає з моменту завершення будівництва. Тож якщо людина заявляє, що самостійно збудувала будинок до 18 років, коли повної цивільної дієздатності ще не мала, правових підстав визнати за нею право власності немає. Державний реєстратор у такому разі має законну підставу відмовити в реєстраційних діях.

Під час реєстрації реєстратор обов'язково перевіряє цивільну правоздатність і дієздатність заявника. Дані про громадян України він запитує через Державний реєстр актів цивільного стану громадян.

Порада власнику: якщо будинок до 1992 року будували ви, але на момент завершення робіт вам не виповнилося 18, заздалегідь підготуйте підтвердження участі повнолітніх родичів або інші документи про те, хто фактично зводив об'єкт. Це допоможе уникнути відмови й повторного звернення. Перед поданням заяви варто також перевірити, чи внесено до реєстру право власності на земельну ділянку та чи є в електронній системі інформація про адресу — це скорочує перелік паперів.