Богородчани: як громада балансує між війною, бюджетом і ремонтами
Голова Богородчанської громади Ростислав Заремба розповів, чому місцева влада часто стає об'єктом критики, як війна вплинула на демографію та бюджет, і чому громада відмовилася від будівництва власного сміттєзвалища.
Богородчанська громада, що на Івано-Франківщині, входить до десятки найспроможніших в області. Однак, за словами очільника громади Ростислава Заремби, це не лише про доходи, а й про величезні видатки. Війна суттєво скоригувала пріоритети: прямі видатки бюджету на воєнні потреби вже сягають близько 70 мільйонів гривень. Це допомога військовим частинам, виплати родинам, облаштування укриттів та пільги.
Одне з найболючіших питань — демографія. За час повномасштабного вторгнення народжуваність у громаді впала приблизно втричі, зросла смертність та еміграція. На передовій перебуває понад тисяча мешканців громади, 83 з них загинули, понад 50 зникли безвісти, один боєць у полоні. Родинам загиблих громада виплачує 200 тисяч гривень — це найбільша сума в області, для порівняння, Івано-Франківськ дає 100 тисяч.
Частина громади обурюється, що гроші йдуть на дороги, а не на фронт, інша — навпаки вимагає дбати про інфраструктуру. Збалансувати ці запити в умовах обмеженого ресурсу — головний виклик для влади. Минулого року на ремонт доріг виділили близько 20 мільйонів гривень, але цього замало: кілометр дороги обходиться приблизно в 10 мільйонів.
Окрема стаття видатків — підтримка переселенців. Зараз вони становлять близько 10% населення громади. Багато хто приїхав без нічого, і влада намагається не лише дати дах, а й інтегрувати людей. Для цього створили Раду з питань ВПО та соціальний простір «Богородчани HUB». Втім, не без проблем: на початку вторгнення переселенці в одній зі шкіл влаштували святкування 9 травня, що викликало жорстку реакцію керівництва громади.
Щодо сміття, то громада відмовилася від ідеї власного звалища. Натомість уклали договір з івано-франківським АТП, яке вивозить відходи на полігон у Рибне. За словами Заремби, майбутнє — за великими переробними комплексами, як у Швеції чи Данії, де на захоронення йде лише 2% сміття.
Серед перспективних проєктів — індустріальний парк на майже 20 гектарах, який має створити близько тисячі робочих місць, та сучасне укриття при ліцеї. Втім, будівництво останнього, за попередніми оцінками, коштуватиме понад 100 мільйонів гривень, тож без державної підтримки не обійтися. Головне ж завдання до кінця року — підготуватися до зими, яка, ймовірно, стане серйозним випробуванням.
Читайте також
Ще в розділі «Ремонт»
- Атака РФ на Кропивницький: пошкоджено багатоповерхівку, є постраждала
- Нічна атака дронів на Кривий Ріг: влучання в житлові будинки, є поранені
- Львівський обласний ТЦК очолив підполковник Юрій Клебаник
- Київська компанія отримала 50 млн грн на ремонт тролейбусної лінії в Криму
- Акцентна стіна застаріла: новий тренд візуально здорожує інтер'єр




