Тарифна реформа: як врятувати переселенців від втрати житла

Україна готується до поступового переходу на ринкові тарифи на газ та електроенергію, що передбачено оновленими домовленостями з МВФ. Підвищення може стартувати з 2027 року, але вже зараз очевидно: без реформи системи субсидій це стане ударом по найвразливіших категоріях населення, передусім по внутрішньо переміщених особах.

За даними на початок 2026 року, борги населення за комунальні послуги сягнули 113,4 млрд грн, зросли за останній квартал 2025-го на 12,5%. Найгірше українці платили за тепло та гарячу воду — лише 87,2% нарахованих сум. У Єдиному реєстрі боржників налічується близько 830 тисяч проваджень щодо комунальних боргів, і за пів року додалося ще понад 108 тисяч. Майже 62% проваджень завершені формально — часто через брак офіційного доходу чи майна у боржника.

Попри мораторій на підвищення тарифів на газ, тепло та гарячу воду під час воєнного стану, загальна сума в платіжках зростає. Поза захисним куполом залишаються холодна вода, водовідведення, управління будинками та вивезення відходів. У Львові з 1 серпня тариф на водопостачання та водовідведення зріс більш ніж удвічі — до 56,38 грн за кубометр. Також з 1 серпня Укренерго підвищило тариф на передачу електроенергії на 25% — до 928,45 грн за МВт-год, що вплине на вартість товарів і послуг по всьому ланцюжку.

Для переселенців ситуація критична. За оцінками Міжнародної організації міграції, 59% родин ВПО вже обмежують користування комунальними послугами, 75% витрачають заощадження, а 17% мають борги за оренду. Орендоване житло часто старе й енергонеефективне, а орендар не може вплинути на його стан, але оплачує всі тепловтрати. Зростання тарифів може призвести до втрати житла: власник не чекатиме накопичення боргу, особливо якщо договір неофіційний і комунальні рахунки оформлені на нього.

Мінімальна зарплата в Україні у 2026 році — 8647 грн (близько 173 євро), що в 3,5 раза менше за мінімальну в ЄС. Мінімальна пенсія — 2595 грн, а чверть пенсіонерів отримують менш ніж 4 тисячі грн. За оцінкою Світового банку, 41,6% населення у 2025 році перебувало за національною межею бідності. У першому кварталі 2026-го реальний ВВП скоротився на 0,6% у річному вимірі. Тому підвищення тарифів без зростання доходів — це не оздоровлення енергетики, а фінансовий крах домогосподарств.

Щоб переселенці не втратили дах над головою вдруге, потрібен окремий тарифний запобіжник ще до першого підвищення. Це має бути автоматичний доступ до субсидії за фактичним місцем проживання, врахування витрат на оренду та комунальні послуги, а також гарантована підтримка мешканців місць тимчасового проживання. Інакше адресна допомога традиційно наздоганятиме людину вже після того, як її адреса зміниться на «нікуди».